Телескоп Джеймса Вебба зафіксував найбільше скупчення зірок в галактиці: що відомо про Westerlund 1
Телескоп Джеймса Вебба продовжує вражати науковців своєю здатністю робити надчіткі зображення космосу, перевершуючи все, що ми бачили раніше. Одним з його останніх відкриттів є зображення “супер зоряного скупчення” під назвою Westerlund 1 — величезного скупчення небесних тіл, що світяться яскраво, наче коштовності. Про це пише Engadget.
Останні новини: Двоє вчених отримали Нобелівську премію за прорив у штучному інтелекті
Супер зоряні скупчення — це молоді скупчення зірок, які за розміром перевищують наше Сонце в тисячі разів, але вони знаходяться на відносно невеликій площі. Наш Чумацький Шлях раніше створював більше таких скупчень мільярди років тому, але в наші дні кількість утворених зірок зменшилася, і лише кілька таких гігантських скупчень залишилося в галактиці.
Westerlund 1 — це найбільше супер зоряне скупчення, яке залишилося у нашій галактиці, і воно також є найближчим до Землі. Воно розташоване на відстані 12 тисяч світлових років від нас і складається з масивних зірок, кожна з яких перевищує розміри нашого Сонця у 50,000–100,000 разів. Ці зірки, зокрема жовті гіпергіганти, світять у мільйон разів яскравіше за Сонце.
Читайте також: Пара дослідників Google DeepMind отримала Нобелівську премію з хімії 2024 року
Попри свою величезну масу, життя зірок у Westerlund 1 порівняно коротке — вчені вважають, що скупченню всього 3,5–5 мільйонів років, що в космічному масштабі є дуже молодим віком. Через це Westerlund 1 є надзвичайно цінним для досліджень формування і загибелі масивних зірок. Хоч ми й не побачимо цього, але вчені очікують, що протягом наступних 40 мільйонів років це скупчення породить близько 1,500 наднових.
Астрономи використовують телескоп Джеймса Вебба для проведення огляду не тільки Westerlund 1, але й іншого зоряного скупчення Westerlund 2. Метою цих досліджень є вивчення процесів утворення та еволюції зірок. Щоб отримати зображення, вчені використали камеру ближнього інфрачервоного діапазону (NIRCam) телескопа, яка раніше також зафіксувала гравітаційно-лінзовану наднову, що може допомогти зрозуміти швидкість розширення нашого Всесвіту.
