Чому в Україні не блокують Telegram: технічні та політичні причини
- Питання заборони Telegram активізувалося після подій у Львові 22 лютого 2026 року.
- Повної заборони наразі не очікують через високу популярність сервісу та технічну складність блокування.
- Фахівці вказують на відсутність шифрування чатів та зв’язки інвесторів компанії з рф.
- У Раді готують закон, що зобов’яже месенджер відкрити офіційне представництво в Україні.
Питання блокування месенджера Telegram в Україні повернулося до порядку денного після подій у Львові 22 лютого 2026 року. Попри обговорення обмежень на рівні керівництва розвідки та міністерств, впровадження повної заборони найближчим часом не очікується, пише dev.ua.
Згідно з даними досліджень, 81% українців використовують сервіс для спілкування, а 72% — для отримання новин. Фахівці з безпеки вказують на відсутність шифрування повідомлень у стандартних чатах та збереження персональних даних користувачів на серверах компанії.
Фінансова структура Telegram залишається непрозорою: у 2021 році компанія залучила інвестиції через біржу в санкт-петербурзі від фондів, пов’язаних з урядом рф та втб-капіталом. П’ятирічна інвестиційна програма розрахована до вересня 2026 року.
Технічне блокування ресурсу ускладнене використанням вбудованих проксі-серверів, які дозволяють обходити обмеження без спеціальних технічних знань. Для повного припинення роботи месенджера необхідне впровадження систем глибинного аналізу трафіку (DPI), що застосовуються в росії. У Верховній Раді зазначають, що використання такого обладнання не відповідає демократичним практикам.
Серед причин відсутності санкцій називають використання владою Telegram-каналів як каналів комунікації та юридичну складність накладання обмежень на компанію, частина якої належить фондам із союзних країн. Голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин вказує на ризики, пов’язані з управлінням частиною технічної інфраструктури особами, які можуть бути афілійовані з фсб рф.
Наразі у парламенті розглядаються законопроєкти про регулювання цифрових платформ. Вони зобов’язують сервіси мати офіційне юридичне представництво в Україні для комунікації з урядом. Голосування за ці норми може відбутися до кінця 2026 року. До запровадження законодавчого регулювання месенджер продовжує працювати без державного нагляду, що, на думку кіберфахівців, створює загрозу доступу до даних громадян структурами країни-агресора.
